Про рекламу
Цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні,
регулює відносини, що виникають у процесі виробництва,
розповсюдження та споживання реклами.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює
виробництво реклами;
внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині
будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до
і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під
час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім
місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може
розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях
продаються; { Абзац третій статті 1 в редакції Закону N 145-VI
( 145-17 ) від 18.03.2008 }
заходи рекламного характеру - заходи з розповсюдження
реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків
товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї
кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший;
{ Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 145-VI ( 145-17 )
від 18.03.2008 }
знижка - тимчасове зменшення ціни товару, яке надається
покупцям (споживачам); { Статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом N 145-VI ( 145-17 ) від 18.03.2008 }
зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних
тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій
місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на
елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і
доріг;
недобросовісна реклама - реклама, яка вводить або може ввести
в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи
суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності,
перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і
способу розповсюдження;
особа - фізична особа, в тому числі суб'єкт підприємницької
діяльності, юридична особа будь-якої форми власності,
представництво нерезидента в Україні;
порівняльна реклама - реклама, яка містить порівняння з
іншими особами та/або товарами іншої особи;
прихована реклама - інформація про особу чи товар у програмі,
передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям
і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм,
передач, публікацій;
реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в
будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або
підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких
особи чи товару;
реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території
підприємств транспорту загального користування, метрополітену,
зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд
підприємств транспорту загального користування і метрополітену;
рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення
реклами до її споживача;
рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її
виробництва та/або розповсюдження;
розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження
реклами;
соціальна реклама - інформація будь-якого виду, розповсюджена
в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних
цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження
якої не має на меті отримання прибутку;
спеціальні виставкові заходи - заходи, які здійснюються з
метою просування відповідного товару на ринок, проводяться
організовано у певному приміщенні або на огородженому майданчику
(у тому числі в місцях реалізації товару) у визначені строки,
розраховані на зацікавлених та/або професійних відвідувачів,
організатор яких обмежив відвідування заходу тими особами, яким
відповідно до законодавства дозволяється продавати товар, що
демонструється; { Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом
N 145-VI ( 145-17 ) від 18.03.2008 }
споживачі реклами - невизначене коло осіб, на яких
спрямовується реклама;
спонсорство - добровільна матеріальна, фінансова,
організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами
будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені,
найменування, свого знака для товарів і послуг;
товар - будь-який предмет господарського обігу, в тому числі
продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права
інтелектуальної власності.
Стаття 2. Сфера застосування Закону
1. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом,
розповсюдженням та споживанням реклами на території України.
2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані з
розповсюдженням інформації, обов'язковість розміщення та
оприлюднення якої визначено іншими законами України.
3. Дія цього Закону не поширюється на оголошення фізичних
осіб, не пов'язані з підприємницькою діяльністю.
Стаття 4. Використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав у рекламі
Використання у рекламі об'єктів авторського права і (або)
суміжних прав здійснюється відповідно до вимог законодавства
України про авторське право і суміжні права.
Стаття 6. Мова реклами
Застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до
законодавства України про мови.
Знаки для товарів і послуг наводяться у рекламі у тому
вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до
законодавства, зокрема статті 6 quinquies Паризької конвенції про
охорону промислової власності ( 995_123 ). { Стаття 6 в редакції Закону N 1407-IV ( 1407-15 ) від
03.02.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 145-VI
( 145-17 ) від 18.03.2008 }
Стаття 7. Принципи реклами
1. Основними принципами реклами є: законність, точність,
достовірність, використання форм та засобів, які не завдають
споживачеві реклами шкоди.
2. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами
та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.
3. Реклама не повинна містити інформації або зображень, які
порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами
пристойності.
4. Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не
завдавати їм шкоди.
Стаття 8. Загальні вимоги до реклами
1. У рекламі забороняється:
поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи
ввезення на митну територію України яких заборонено законом;
вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками
походження людини, її соціального і майнового стану, расової та
національної належності, статі, освіти, політичних поглядів,
ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером
занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари
інших осіб;
подавати відомості або закликати до дій, які можуть
спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати
шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають
до нехтування засобами безпеки;
використовувати засоби і технології, які діють на
підсвідомість споживачів реклами;
наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не
користуються рекламованим товаром;
використовувати або імітувати зображення Державного Герба
України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну
України, зображення державних символів інших держав та міжнародних
організацій, а також офіційні назви органів державної влади
України, органів місцевого самоврядування, крім випадків,
передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності;
{ Абзац сьомий частини першої статті 8 в редакції Закону N 145-VI
( 145-17 ) від 18.03.2008 }
рекламувати товари, які підлягають обов'язковій сертифікації
або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального
дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката,
дозволу, ліцензії; { Абзац восьмий частини першої статті 8 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 145-VI ( 145-17 ) від
18.03.2008 }
вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її
ім'я без письмової згоди цієї особи; { Абзац дев'ятий частини
першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 145-VI
( 145-17 ) від 18.03.2008 }
імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові
ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не
передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;
рекламувати послуги, пов'язані з концертною, гастрольною,
гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без
інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;
розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і
телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства,
порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності.
Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії,
розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів.
2. Розповсюджувачі реклами не можуть поширювати рекламу, якщо
відповідно до законодавства види діяльності або товари, що
рекламуються, підлягають обов'язковій сертифікації або їх
виробництво чи реалізація вимагає наявності відповідних дозволу,
ліцензії, а рекламодавець не надав розповсюджувачу реклами копії
таких сертифіката, дозволу, ліцензії, засвідчених у встановленому
порядку. { Частина друга статті 8 в редакції Закону N 145-VI ( 145-17 ) від
18.03.2008 }
3. Реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів
призів, заходів рекламного характеру тощо повинна містити
інформацію про строки та місце проведення цих заходів та вказувати
інформаційне джерело, з якого можна дізнатися про умови та місце
проведення цих заходів.
Інформація про будь-які зміни умов, місця та строків
проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів
рекламного характеру тощо має подаватися у тому самому порядку, в якому вона була розповсюджена.
5. Реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна
містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін
на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару. { Частина п'ята статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 145-VI ( 145-17 ) від 18.03.2008 }
6. Гучність звуку реклами, що транслюється по телебаченню і
радіо, не повинна перевищувати гучність звуку поточної програми,
передачі.
7. Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у
місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому
числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а
також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не
вважається рекламою. { Частина сьома статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 145-VI ( 145-17 ) від 18.03.2008 }
Стаття 9. Ідентифікація реклами
1. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації,
незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
2. Реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути
чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і
наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів,
титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням
слова "реклама".
3. Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому
привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує
або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів)
щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під
рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".
4. Логотип телерадіоорганізації, яка здійснює трансляцію
програм, передач, не вважається рекламою.
5. Прихована реклама забороняється.
6. Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване
найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій
особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого
найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній
поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на
зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або
на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі
приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
{ Статтю 9 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 145-VI
( 145-17 ) від 18.03.2008 }
Стаття 10. Недобросовісна реклама
1. Недобросовісна реклама забороняється.
2. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна
особа.
3. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають
органи державної влади, визначені у статті 26 цього Закону.
Стаття 11. Порівняльна реклама
1. Відносини, які виникають у зв'язку з порівняльною
рекламою, регулюються законодавством України про захист від
недобросовісної конкуренції.
2. Відповідальність за неправомірне порівняння в рекламі несе
рекламодавець.
3. Рішення щодо визнання порівняння в рекламі неправомірним
приймають органи державної влади, визначені у статті 26 цього
Закону.
Стаття 12. Соціальна реклама
1. Рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа.
2. Соціальна реклама не повинна містити посилань на
конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця (за
винятком випадків, коли рекламодавцем є громадська організація),
на об'єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику
товару або рекламодавцю соціальної реклами. { Частина друга статті 12 в редакції Закону N 145-VI ( 145-17 ) від 18.03.2008 }
3. На осіб, які безоплатно виробляють і розповсюджують
соціальну рекламу, та на осіб, які передають свої майно і кошти
іншим особам для виробництва і розповсюдження соціальної реклами,
поширюються пільги, передбачені законодавством України для
благодійної діяльності.
4. Засоби масової інформації - розповсюджувачі реклами,
діяльність яких повністю або частково фінансується з державного
або місцевих бюджетів, зобов'язані розміщувати соціальну рекламу
органів державної влади та органів місцевого самоврядування,
громадських організацій безкоштовно в обсязі не менше 5 відсотків
ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами.
5. Засоби масової інформації - розповсюджувачі реклами, що
повністю або частково фінансуються з державного або місцевих
бюджетів, зобов'язані надавати пільги при розміщенні соціальної
реклами, замовником якої є заклади освіти, культури, охорони
здоров'я, які утримуються за рахунок державного або місцевих
бюджетів, а також благодійні організації.
6. Податок з реклами під час оплати послуг за розміщення
соціальної реклами встановлюється згідно з Декретом Кабінету
Міністрів України "Про місцеві податки і збори" ( 56-93 ). { Статтю 12 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 145-VI
( 145-17 ) від 18.03.2008 }
Стаття 16. Зовнішня реклама
1. Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах
провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими
органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку,
встановленому цими органами на підставі типових правил, що
затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на
розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст
зовнішньої реклами забороняється.
Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах
розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів
(осіб).
Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об'єктах поза
населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або
уповноважених ними органів (осіб).
Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.
2. Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:
розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із
забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть,
пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування
та не відтворювати зображення дорожніх знаків;
освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати
учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;
фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над
поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;
опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж
проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню
розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки
до 2 метрів від поверхні землі;
нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою
частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен
розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні
дорожнього покриття;
у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями
будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну
з фасадами будівель або огорожами лінію.
3. Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами:
на пішохідних доріжках та алеях;
у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні
дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі
краю проїжджої частини;
поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від
краю проїжджої частини.
4. Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках та в межах зон
охорони пам'яток національного або місцевого значення, в межах
об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з
центральними або місцевими органами виконавчої влади у сфері
охорони культурної спадщини.
5. Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої
реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.
Стаття 21. Реклама лікарських засобів, медичної техніки,
методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації
1. Дозволяється реклама:
лише таких лікарських засобів, медичної техніки, методів
профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, що в
установленому порядку дозволені спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я до
застосування в Україні;
лише таких лікарських засобів, які відпускаються без припису
(рецепту) лікаря, та лише таких медичної техніки, методів
профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, застосування
яких не потребує спеціальних знань та підготовки.
2. Забороняється реклама лікарських засобів, які вживаються
та розповсюджуються тільки за приписом (рецептом) лікаря.
3. Забороняється реклама допінгових речовин та/або методів
для їх використання у спорті.
4. Реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів
профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна
містити:
об'єктивну інформацію про лікарський засіб і здійснюватися
так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою і що
рекламований товар є лікарським засобом;
вимогу про необхідність консультації з лікарем перед
застосуванням лікарського засобу; { Абзаци третій та четвертий
частини четвертої статті 21 замінено абзацом згідно із Законом
N 145-VI ( 145-17 ) від 18.03.2008 }
рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією до
застосування, що додається до лікарських засобів.
5. Реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів
профілактики, діагностики, лікування і реабілітації не може
містити посилань на терапевтичні ефекти стосовно захворювань, які
не піддаються або важко піддаються лікуванню.
6. У рекламі лікарських засобів, медичної техніки, методів
профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється
розміщення:
відомостей, які можуть справляти враження, що за умови
вживання лікарського засобу чи застосування медичної техніки
консультація з фахівцем не є необхідною;
відомостей про те, що лікувальний ефект від вживання
лікарського засобу чи застосування медичної техніки є
гарантованим;
зображень зміни людського тіла або його частин внаслідок
хвороби, поранень;
тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху
захворіти або погіршити стан свого здоров'я через невикористання
лікарських засобів, медичної техніки та медичних послуг, що
рекламуються;
тверджень, що сприяють можливості самостійного встановлення
діагнозу для хвороб, патологічних станів людини та їх самостійного
лікування з використанням медичних товарів, що рекламуються;
посилань на лікарські засоби, медичну техніку, методи
профілактики, діагностики, лікування і реабілітації як на найбільш
ефективні, найбільш безпечні, виняткові щодо відсутності побічних
ефектів;
порівнянь з іншими лікарськими засобами, медичною технікою,
методами профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з
метою посилення рекламного ефекту;
посилань на конкретні випадки вдалого застосування лікарських
засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики,
лікування і реабілітації;
рекомендацій або посилань на рекомендації медичних
працівників, науковців, медичних закладів та організацій щодо
рекламованих товару чи послуги;
спеціальних виявлень подяки, вдячності, листів, уривків з них
із рекомендаціями, розповідями про застосування та результати дії
рекламованих товару чи послуги від окремих осіб;
зображень і згадок імен популярних людей, героїв кіно-, теле-
та анімаційних фільмів, авторитетних організацій;
інформації, що може вводити споживача в оману щодо складу,
походження, ефективності, патентної захищеності лікарського
засобу.
7. У рекламі лікарських засобів, медичної техніки, методів
профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється
участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також
осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.
8. Забороняється вміщувати в рекламі лікарських засобів
інформацію, яка дозволяє припустити, що лікарський засіб є
харчовим, косметичним чи іншим споживчим товаром або що
безпечність чи ефективність цього засобу обумовлена його природним походженням.
9. У рекламі товарів та методів, що не належать до лікарських
засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики,
лікування і реабілітації забороняється посилання на те, що ці
товари мають лікувальні властивості, якщо такі властивості не
підтверджені у встановленому законодавством порядку спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони
здоров'я. { Частина дев'ята статті 21 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1465-VI ( 1465-17 ) від 04.06.2009 }
10. Забороняється реклама проведення цілительства на масову
аудиторію. { Частина десята статті 21 в редакції Закону N 1033-V
( 1033-16 ) від 17.05.2007 }
11. Забороняється реклама нових методів профілактики,
діагностики, реабілітації та лікарських засобів, які знаходяться
на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до
застосування. { Частина одинадцята статті 21 в редакції Закону
N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007 }
12. Реклама послуг народної медицини (цілительства) та осіб,
які їх надають, дозволяється лише за наявності відповідного
спеціального дозволу на заняття народною медициною
(цілительством), виданого Міністерством охорони здоров'я України
або уповноваженим ним органом, і повинна містити номер, дату
видачі зазначеного дозволу та назву органу, який його видав.
{ Статтю 21 доповнено частиною згідно із Законом N 1033-V
( 1033-16 ) від 17.05.2007 }
13. Положення цієї статті не поширюються на рекламу
лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики,
діагностики, лікування і реабілітації, яка розміщується у
спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та
лікарів, а також яка розповсюджується на семінарах, конференціях,
симпозіумах з медичної тематики.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 3 липня 1996 року
N 270/96-ВР